-
1 denial of fairness
-
2 distance
1. n1) відстань; віддаленість; далечінь; віддаль2) спорт. дистанція3) дистанція великого розміру; несхожість, різниця4) стриманість; холодність (у ставленні)5) проміжок, відрізок (часу)6) перспектива (в живопису)7) військ. інтервал, дистанція2. v1) розміщувати на (певній) відстані2) залишати далеко позаду, далеко випереджати3) віддаляти* * *I n1) відстаньa short distance away — недалеко, неподалік; велика відстань; віддаленість, віддалення; далечінь
in the distance — на відстані, удалині
out of distance — поза межами досяжності; cпopт. дистанція; cпeц. глибина; aв. пробіг
2) велика дистанція; відмінність, розходження4) стриманість, холодність; достатнє віддалення5) проміжок, відрізок, період6) перспектива ( у живописі)7) передфінішна риска ( перегони)8) дистанція ( фехтування)fencing /striking/ distance — бойова дистанція
9) вiйcьк. дистанція; інтервал10) тex. зазор (тж. separation distance)II v -
3 loyalty
n вірність, відданість, лояльність- loyalty certificate свідоцтво про благонадійність- message of loyalty to the head of state послання главі держави з вираженням дружніх почуттів- pledge of loyalty зобов'язання виявляти лояльність- loyalty oath присяга у благонадійності, підписка про неналежність до підривних організацій (США)- loyalty purge чистка державних установ від запідозрених у нелояльному ставленні до американського стилю життя- to sign a loyalty oath дати підписку про неналежність до підривних організацій (США)- solemnly undertake to exercise in all loyalty... урочисто обіцяю зі всією відданістю... -
4 distance
['dɪst(ə)ns] 1. n1) ві́ддаль, ві́дстань; диста́нція (тж. перен.); відда́леність; далечі́нь2) стри́маність, холо́дність ( у ставленні)3) промі́жок, відрі́зок ( часу)2. vat this distance of time — че́рез сті́льки ча́су
1) дале́ко випереджа́ти2) розмі́щувати на рі́вній ві́дстані3) віддаля́ти
См. также в других словарях:
недбальство — (відсутність належної уваги, старанности у ставленні до кого / чого н.), недбалість, недбайливість, нехлюйство; несумлінність, недобросовісність (відсутність чесности, сумлінности у ставленні до кого / чого н.); недогляд (недостатній догляд за… … Словник синонімів української мови
стільки — 1) займ. вказ. Означає саме таку, названу, вказану кількість кого , чого небудь. || рідко. Означає визначено малу кількість кого , чого небудь. || При зіставленні означає таку саму кількість кого , чого небудь (як того, з ким або з чим… … Український тлумачний словник
той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… … Український тлумачний словник
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
Русская троица — … Википедия
антигуманність — ності, ж. Відсутність гуманності, людяності у ставленні до кого , чого небудь; антилюдяність … Український тлумачний словник
антисемітизм — у, ч. Одна з форм національної та релігійної нетерпимості, що виражається у ворожому ставленні до євреїв … Український тлумачний словник
антитеза — и, ж. 1) Протилежність; протиставлення. || літ. Стилістичний прийом, що полягає у зіставленні протилежних думок або образів для посилення враження. 2) філос., лог. Те саме, що антитезис … Український тлумачний словник
відносний — а, е. 1) Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. •• Відно/сна воло/гість (пові/тря) фіз. відношення абсолютної вологості… … Український тлумачний словник
гуманний — а, е. Людяний у своїх діях і ставленні до інших людей … Український тлумачний словник
звичайний — а, е. 1) Який нічим не вирізняється з поміж інших, не має яких небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний. || Буденний, прозаїчний. || у знач. ім. звича/йне, ного, с. Те, що є буденним, прозаїчним. 2) Який не має в… … Український тлумачний словник
